До 1918 – Сілезія до Першої світової війни
Історію Сілезії варто починати з 875 року, коли її територія стала частиною Великої Моравії. Пізніше, аж до 1194 року, Сілезія постійно переходила з рук в руки між чеськими та польськими можновладцями, хоча протягом деяких періодів часу була незалежною. Період з 1194 до 1627 року (з невеликими перервами) – це час, коли Сілезія фактично була незалежною державою (або ж незалежними державами). У 1627 році країна потрапила під австрійську владу, що призвело до поступового зменшення її суверенітету. Наслідки цих подій можна помітити по сьогоднішній день. Коли в 1742 році Пруссія перемогла у Першій Сілезькій війні, більша частина Сілезії потрапила під її панування. В середині XVIII століття у Верхній Сілезії почали з’являтися перші вуглевидобувні шахти, що стало початком промислової революції у цьому регіоні. У ХІХ столітті Верхня Сілезія було одним з найбільш індустріалізованих регіонів у світі.

1918-1939 – Мрії Верхньої Сілезії про незалежність
В 1918 році, коли німці програли війну, на карту світу повернувся історичний ворог Сілезії – Польща. Прагнучи використати слабкість Німеччини, яка зазнала поразки, Сілезці почали створювати організації, що активно діяли в напрямку проголошення незалежності Верхньої Сілезії. Вимоги сілезців були представлені на мирній конференції у Версалі, у Франції. Крім цього було висунуто пропозицію організувати у Верхній Сілезії плебісцит, у якому серед варіантів вибору розглядалися наступні можливості: залишитися в Німеччині, приєднатися до Польщі або створити незалежну верхньосілезьку державу. З ідеєю плебісциту погодилися Британія, Італія та Америка, а проти неї виступила Франція, адже французи розуміли, що в даній ситуації більшість сілезців проголосує за вільну державу. Франція була сильно зацікавлена в тому, щоб настільки багатий регіон, як Сілезія, був частиною Польщі – нового союзника французів. Зрештою, оскільки Франція мала найбільший вплив на прийняте рішення, в 1921 році було проведено плебісцит, в якому пропонувалися лише два варіанти вибору: приєднання до Німеччини або Польщі. У результаті, 59,6% мешканців регіону проголосували за те, щоб залишитися в Німеччині, що не надто відповідало Польщі та Франції, які все ж були готові до цього варіанту. Після оголошення незадовільних для них результатів, влади союзників організували так зване «повстання», попередньо переправляючи через кордон деградованих польських солдатів, та примусили сілезців воювати самим проти себе. Після цієї братовбивчої війни Польща почала домагатися поділу Верхньої Сілезії таким чином, щоб її найбагатша частина припала саме їй. Саме так і сталося. Протягом міжвоєнного періоду територія Сілезії була поділена між Німеччиною, Польщею та Чехословаччиною.

Від 1939 – Темні часи
Під час Другої світової війни вся Сілезія знаходилася в межах Третього Рейху. Натомість після війни Сталін віддав Польщі переважну більшість Сілезії – не лише Верхню Сілезію, а й Нижню, як компенсацію за відторгнені східні території Речі Посполитої. Практично ціле населення Нижньої Сілезії почало шукати порятунку в Німеччині або просто було змушене туди виїхати. Ситуація у Верхній Сілезії була схожою, однак звідти виїхати могли далеко не всі. Відразу після війни польська влада почала процес полонізації, між іншим, забороняючи використання німецької мови. Ті, хто користувався сілезькою, не могли сподіватися добрих перспектив у кар’єрному зростанні та суспільному житті. Від 1945 до 1952 року в Сілезії діяли польські концентраційні табори. В них катували сілезців, які вважалися ворогами польської нації. У сілезців намагалися викорінити мову та культуру.